Біографія

Леонід Константинович Рамзін (1887—1948) — радянський інженер-теплотехнік, винахідник прямоточних котлів. Народився у 1887 році в селі Соснівка Тамбовської губернії (нині — робітниче селище Соснівка, райцентр Тамбовської області). Батьки, Прасковія Іванівна та Константин Філіппович, були вчителями земської школи.

Освіта та кар'єра

У 1898 році Леонід вступив до Тамбовської чоловічої гімназії, де вчився у відомого математика І. Александрова. У 1914 році закінчив Московське вище технічне училище з відзнакою, отримавши звання інженера-механіка. З 1920 по 1930 роки був професором та завідувачем кафедр "Теплові станції" та "Паливо, топки і котельні установки" в МВТУ.

Наукова діяльність

Леонід Константинович був першим директором Всесоюзного теплотехнічного інституту, заснованого в 1921 році. Він здійснив низку важливих закордонних відряджень для вивчення досвіду та закупівлі обладнання. Під його керівництвом була вирішена проблема ефективного використання підмосковного вугілля.

Репресії та досягнення

У 1930 році Рамзіна було несправедливо звинувачено в причетності до сфальсифікованої "Промпартії" та засуджено до страти, яку замінили на 10 років ув'язнення. У таборі він продовжив працювати над науковими проєктами, зокрема, винайшов прямоточний котел високого тиску. У 1936 році його амністували, а в 1943 році удостоїли Державної премії за винахід.

Пам'ять

У 1943 році Рамзін заснував кафедру котлобудування в Московському енергетичному інституті, де працював до своєї смерті у 1948 році. Його винаходи, зокрема прямоточні котли, продовжують використовуватися на електростанціях по сьогоднішній день.